Вівторок, 19.03.2024, 05:15
ГаївськаЗОШ-сад І-ІІ ступенів
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 60
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

«Я із прозорої криниці нап’юсь солодкої води»

 

Вед 1 :Чи є ще десь на світі такий чарівний край, де тихі травневі ночі пливуть на крилах солов’їних пісень, де навесні під шатами крислатих дубів яскравіє килим первоцвітів, де вранці на замріяній річці вмивається джерельною водою біле латаття.

Вед2  Сьогодні ми спробуємо торкнутись серцем до джерела, що дає життя усьому живому на землі. Поведемо мову про криниці, їхню роль у житті людини. З цією метою у нас працює рада фахівців.

Вед. 1

З давніх - давен українці шанобливо ставились до річок, криниць, джерел. Берегли і леліяли їх, бо добре знали, що вода - джерело життя на землі. Та в шаленому ритмі атомної епохи ми по іншому стали дивитися на світ. Усе брали від природи, «не чекаючи милостей, а з віддачею не поспішали. І ось прийшов час, коли природа вже не може віддати, коли вона волає: «Людино, захисти мене, врятуй від самої себе»

Вч. історії.

Історія виникнення криниць і колодязів надзвичайно цікава і сягає глибокої давнини, коли життя було суцільною боротьбою за існування. Там, де була вода і випаси для худоби, обов’язково зводились житла. Криниці сприяли не тільки освоєнню нових земель, а й і їх обживанню. Спочатку це були річки, або природні джерела, згодом, зважаючи на географічні умови, поселенці змушені були копати штучні водойми з досить глибоким заляганням джерел, власне, саме їх називають колодязями. У східних слов’ян криниці відомі з другого століття нашої ери як пам’ятка черняхівської культури. Поселення племен черняхівської культури відшукані поблизу нашого села в урочищі Брикуля  біля с. Гармаки. Вони подібні до сучасних криниць, добре відомих неглибоких виїмок, обшитих деревом, або обкладених камінням.

Вед 2.

З давніх - давен у багатьох народів з особливою ретельністю охороняли і прикрашали джерела, вважаючи їх святими місцями. З криницями пов’язані численні легенди про сховані скарби, хоча ціннішого скарбу, аніж вода, в природі, очевидно, не існує. Іменні та безіменні криниці, скільки їх на безмежній українській землі!

- Чи знаєте ви, як виникли криниці?

Про це нам розповість вчитель історії.

В Україні існували і нині використовуються найрізноманітніші типи криниць і колодязів. Так в Карпатах завжди використовувались джерела, які били   з-під скель, а іноді викопували яму, стінки якої викладали камінням. У Подністров’ї і Поділлі криниці були з каменю. Для водопою худоби іноді робили з вапнякових брил жолоби (корита).

Вед. 1

Які особливості і традиції побудови криниць існують у різних регіонах України? Криниці бувають круглі і квадратні, кам'яні і дерев’яні, криниці з журавлями.

Уч:   У Галичині криниці копають у дворах, на Гуцульщині вони частіше закритого типу ( в стодолі, в сінях оселі).

Уч: У східній Україні криниці копають при дорозі, щоб завше стала в пригоді подорожньому, знесиленій людині.

Уч: Старі люди розповідають, що господар, пригощаючи гостя чи подорожнього водою, приповідав: «Пийте на здоров’я, хай Бог вам дає сили». Ця традиція збереглася і донині.

Вед. 2. Як ви думаєте, що символізує собою криниця?

Уч:  На мою думку, криниця споконвіку символізує достаток, невичерпну людську доброту, щирість, привітність.

Уч: Криниця завжди вважалась чимось святим. Наші предки вміли шукати де добре б’є джерело, щоб і в посушливе літо криниця не міліла. В народі кажуть: «Де вода - там і життя»


Вед: 1  Як дізналися люди, де копати криниці? Про це нам розповість колодязник.

Колодязник:  Викопати криницю було не так легко. Місце для криниці в кожному селі шукали по-своєму. Дід, який знався на цьому, ходив усюди і там, де густа і зелена трава, прикладав вухо до землі, слухав чи шумить вода. Якщо він чув це, там копали криницю. Вода в ній була чиста, холодна і смачна. Ранньої пори, коли сонце ще тільки сходило, колодязник йшов на околицю села, вирізав одну найзеленішу гілку з куща верболозу, і ця «всевидюща» паличка допомагала визначити місце, де копати колодязь. Його потрібно було копати саме там, де листочки притягувались до землі невидимим магнітом. І це вже напевне, що вода в цій криниці завжди буде свіжою і прохолодною. Важкою працею було копання криниць, тому що це робилося вручну. Деколи треба було копати 30-40 м., щоб появилося джерело. Протягом століть відважні і працьовиті люди, долаючи втому і небезпеку, копали глибокі криниці.

Вірш Йосипа Курлата «Криниця»

Хай кожному нині присниться

Прозора, немовби льодок,

 Це слово співуче - криниця,

Дзвінкої води холодок.

 В бджолинім настирливім гулі.

Де радість, а зовсім не зло,

Пив спрагло у липні минулім,

 Отам біля верб, за селом.

 Схилялась верба гостролиста

 Світились очима братки,

 Й дитинство згадав я  -  колись-то,

Читав я ті добрі казки.

 Опеньки в беретах казкових,

Птахів заплелися сліди.

 Поїдьте ж бо обов’язково.

 Скуштуйте з криниці води.

Скуштуйте і знову поманить.

 До себе вона позове:

Хто пив її, той таки , мабуть,

Сто літ молодим проживе.

Уч. укр. літ. В молодших класах ви читали оповідання «Максимкова криниця» О. Соєнка.


Давайте пригадаємо зміст цього оповідання. Воно невеличке, але дуже повчальне. Добра вода в Максимковій криниці, чиста, дзеркальна. Вертаються люди з поля, то обов’язково зайдуть напитися. Женуть пастухи череду – теж наберуть. Чула Галинка, як перехожі люди хвалили:

-          Оце водичка. Спасибі тому чоловікові, що криницю викопав.

Знає дівчинка, кому дякувати – Максимкові. Він викопав. Передати б йому, що перехожі говорили. Приємно таке послухати. Тільки ж де живе Максим? У думці перебрала всіх мешканців села. Старенька бабуся сказала, що він давно-давно помер.

-          А чого його так часто згадують?- здивувалася Галинка.

Хто робить людям добро, того завжди довго пам’ятають – відповіла бабуся.

Заведено було копати криниці і поблизу роздоріжжя, у дарунок добрим людям. « Бо хто криницю для громади викопає, його рід лиха не знає, а хто не одну скопав - до раю попав», - ходило між людьми.

 

Гей криничко, криничко,

Водичка студенна -

А хто буде з тебе пити -

То й мене згадає:

Та дай Боже тому щастя,

Хто нас напуває.

Вед.1.

У багатьох українських селах є криниці, які вважають оберегами, які є пам’яттю про певні події. Було це в серпні 44 року. Розгорілися великі бої в східній Пруссії. Під пекельним вогнем фашистів важко було навіть голову підняти. Притиснутих до землі воїнів мучила спрага, палило почорніле від вибухів сонце. Четверо солдатів намагалися донести до наших бійців живильну воду. Доніс Петро Чабан. Решта загинули. І дав слово солдат, що після перемоги майструватиме для людей криниці. Вирішив механізатор по - своєму увічнити пам’ять 67 загиблих товаришів. У вільний час, у відпустку працював Петро Чабан. Вода іноді з’являлася аж на 20 - му метрі. І ось у навколишніх полях, куди хлібороби колись підвозили воду, у 67 - ми місцях б’ють чисті джерела. А над ними зі смаком оздоблене зовнішнє цямриння. 67 криниць - пам’ятників загиблим героям - землякам, що не повернулися з фронту. Скільки таких криниць на українській землі, оспіваних у піснях, возвеличених в легендах. Віддавна різні народи вважали їх святими місцями. Але вода цих 67 криниць тричі свята. Якщо п’єте воду з цілющого джерела, поклоніться йому.

 

Вед. 2

Прекрасною традицією наших пращурів було освячення криниць. Коли криниця вже була готовою, господар запрошував священика, аби освятити криницю Йорданською водою.

 Вед. 1.

Ось про це нам зараз розповість наш священик - отець Віктор.

  Від найдавніших часів християнська церква вважає освячену Йорданську воду за велику святість і приписує їй чудодійну силу. Опівночі на Богоявлення Господнє люди приносять додому освячену воду, і вона стоїть цілий рік, не псується, а весь час свіжа.

  У давнину був звичай: у церкві перед Святим Причастям пити освячену Йорданську воду. Наш народ ставився до Йорданської води з такою великою побожністю, що аж до її освячення зберігав суворий піст і вживав її натщесерце, ніби Святе Причастя.

  Християни кропили Йорданською водою свої будинки і все обійстя, щоби відігнати усяку нечисту силу. Кожного року люди радо вітають священника, який освячує їхні будинки Йорданською водою.

  Йорданська вода – це велика святість. Вона зцілює душу і тіло людини, очищає її від усякої скверни, позбавляє від різних хвороб.

  Шкода, що ця традиція забулась в окремих регіонах України. Нині, коли нація відроджується духовно, мусимо подбати про тих, хто відійшов навічно, але залишив після себе незглибимі криниці нашої духовності.

  Хочеться згадати сьогодні ще й про криницю на Почаївській горі. Кажуть, що там, де ступила Божа Мати, потекла чиста, як роса, цілюща і холодна вода. Люди потяглися до цього джерела на горі, вірячи в її цілющу силу. Великим дивом було те,що вода текла не з-під гори, а з її вершини.

Уч:

Ан.Полтава «Йордан»

Йшли до річки люди,

 У снігу по груди,

 І найбільшого морозу

 Не боялись люди.

 Стали з хурогвою

 Колом над рікою

 «Оживи нас, добра річко,

Святою водою!»

Вед.2

Не доїжджаючи до Дубно, подорожуючі зупиняються і п’ють воду з легендарної криниці, бо саме з неї, за розповідями старих людей, пив воду Т.Г.Шевченко під час подорожі землями Поділля і Волині восени 1846 року.

Криниця в балці, журавель при ній .

Тут, кажуть, воду пив колись Шевченко.                                      

 І як не вірити у цей переказ !

У день пекучий, наковтавшись пилу,       

Ми спраглими устами припадали

До краю дерев’яного відра

 З тією легендарною водою.

Бібліотекар: Великий Кобзар любив джерела, криниці, оспівував їх у своїх творах. Особливо часто цей мотив з’являється у віршах, написаних, ним у далекій безводній пустелі на півострові Мангишлак. Тут йому часто снились криниці рідної Звенигородщини:

І яр, і поле, і тополі

І над криницею верба.

Нагнулася, як та журба,

Далеко в самотній неволі.

І часто у неділю поет ішов до улюбленого куточка – дикого яру, на дні якого бились джерела. Шевченко чекав звістки про волю, прагнув устами припасти до Дніпра, до холодної криничної води на Рівненщині.

Поет не вірив, що ця вкрай засушена земля не обізветься до його душі добром. Наважився викопати тут криницю. Узяв заступ і, наспівуючи «Копав, копав криниченьку неділеньку-дві…» почав копати. Солдати дивувались, а він копав. Друга неділя принесла радість: ось уже в пригорщі холодна вода…Таки обізвалась до нього і ця безмовна земля. А він відплатив їй за добрий подарунок – посадив вербиченьку, і розпустило коріння дерево Кобзаря в далекому краї.

 Пісня «Джерело»

Вед.1

А яка особливість українських криниць?

Найбільшого поширення в Україні набули криниці з журавлями.

 Схиляючи свої довгі шиї над цямриною, вони впродовж віків милозвучно поскрипували до води, кликали до себе, чарували подорожніх і спраглих. Голос криничного журавля не раз був потаємним сигналом для збору. Однак, чому власне, журавель?

Уч: «Колодязний журавель»

Журавлі летять у вирій

Ген за тридев’ять земель,

А один в селі лишився

Синьоокий журавель.

Журавлі летять у вирій

В день холодний і ясний,

А один в селі лишився,

Став колодязним вже він.

В нього очі сині-сині.

Хай кличе в мандри осінь золота.

Та знає він,що лиш на Батьківщині,

Солодкою стає проста вода.

Вч. хімії. Говорячи сьогодні про криницю, не можна обминути екологічного питання, яке турбує весь світ. Це повинно хвилювати усіх і кожного, бо стоїмо на межі жахливої катастрофи. Нам залишився останній шанс, щоб вижити. «Вода, ти не маєш ні смаку, ні кольору ні запаху тебе не опишеш, тобою насолоджуються, не знаючи тебе. Ти не просто необхідна для життя: ти і є життя. Ти найбільше в світі багатство», - так сказав про воду Антуан де Сент-Екзюпері.

 Уч:  « Криниця при дорозі край села »

Криниця при дорозі край села,

І журавель похилений над нею,

Хоч би куди дорога завела,

Думки мої із рідною землею.

Бо тут мій дім і тут моя рідня,

І тут священні предківські могили.

Душа моя не прожила б ні дня

Без тих країв, які мене зростили.

Я їх люблю і поки буду жити

Трудитиму і розум свій і руки,

Щоб на землі, яку я так любила,

Жили щасливо діти і онуки.

 Вед. 1

Існує думка, що вся система річок, джерел - це артерії Землі, вода тече по них так само, як кров у тілі людини. 97% води на землі - це солона. Але для мешканців планети потрібна прісна вода. Вона в льодовиках Антарктиди, Арктики, Гренландії, високих гір? У підземних водах. І ці запаси приховані від людини.

Вед. 2

Великої шкоди воді завдають атомні і теплоелектростанції. Стічні води і токсичні речовини виснажують і отруюють джерела прісної води.

Вед. 1.

Відновлення чистої води в природі триває 300 - 400 років. А вдома, щоб вода не псувалась, в неї опускають предмети із срібла, яке вбиває мікроби.

Уч.

Ой, радуйте воду, люди,

Витягайте з русла сміття,

Що кидають у воду всюди

 І вкорочують життя.

 Будьте людьми, люди добрі,

 Дуже просимо ми вас.

 Збережіть для покоління.

Що прийде вже після нас!

Уч. географії.  Криниця-барометр. Її називають «дихаюча криниця». Стоїть вона в центрі села Покровське на Миколаївщині. Глибока, з холодною водою, вона інколи з такою силою всмоктує повітря, що важко зняти кришку. А часом повітря виштовхується з криниці, аж кришка підстрибує, як на чайнику, що закипів. Перед дощем чи снігом колодязь «викидає» із себе повітря, а на іншу погоду «втягує». Чим це пояснити? У Північному Причорномор’ї залягають великі пласти вапняків. Вони лежать вище підземних вод і відзначаються особливою пористістю. З підвищенням атмосферного тиску ці пласти насичуються повітрям. Коли ж атмосферний тиск падає, спостерігається протилежне явище: повітря з вапнякових товщ виходить на поверхню.

  Подібні колодязі-барометри можна зустріти в багатьох районах Північного Причорномор’я, в Херсонській, Запорізькій областях, на півдні Одещини. Вони всюди допомагають людям як надійні віщуни погоди й джерела вологи.

Уч.  А ще така особливість українських криниць. Рідко коли побачиш в Україні криницю без зелені - це традиційний кущ калини, який прикрашає і оберігає воду від спеки. Навесні над ним гудуть бджоли, витьохкують солов’ї, восени калина дарує чарівні китиці ягід. Біля води садили вербу - дерево, освячене Богом, щоб несло спокій, рівновагу, благодать.

Уч:  Безцінним даром природи, прісною водою з земних глибин, розпочинається і закінчується життєве коло людини. Кринична вода знаходиться поруч з такими вічними поняттями, як земля, хліб, вогонь. «Доброї путі і свіжої води» - бажають греки на прощання один одному. Тому люди оберігають підземні діаманти криниць.

Уч:  Я зібрала повір’я українського народу про криницю.

1. Потрібно на Стрітення (15 лютого) раненько принести води із трьох криниць, змішати цю воду і пити цілий рік - то буде в цій хаті злагода і достаток, мир і спокій.

Уч:  Не можна їсти зернят, як ідеш до криниці по воду, бо на тебе люди плюватимуть.

Уч:  Не можна вночі заглядати до криниці, бо відьма поцілує.

Уч:  Гріх не давати людям води з криниці, колодязя, копанки.

Уч: А ми зібрали повір’я про воду.

-         Вода здавна була обожувана, як сонцева сестра.

-         Люди кажуть: «Будь багатий, як земля, а здоровий, як вода»

-         Вода особливо цілюща, коли вона чиста.

-         Умитися молодим обом разом - це символ одруження.

-         Коли молода входить до нового двору - її кроплять водою.

Уч:  А ми знаємо прислів’я про криницю.

-         До доброї криниці стежка утоптана.

-          З глибокої криниці - холодна водиця.

-          Не брудни криниці, бо схочеш водиці.

-         Не знаємо ціни водиці, доки не висохне криниця.

-         Криниця - і та висихає.

Вед.1  Безцінним даром природи є прісна вода, що знаходиться в земних глибинах нашого Барського району. Це «Верхівська перлина» що добувається із надр с. Верхівка та «Барчанка» із земних глибин с. Матейків                                        

Вед.2

Найціннішим є духовне значення криниці, бо це чисте джерело наших душ. Цей домашній оберіг об’єднує покоління. Адже криниці копались дідами, батьками, а п’ють із них і бережуть пам’ять родоводу їхні діти і онуки - прийдешні покоління народу нашого.

Пошук

Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Архів записів
Друзі сайту
  • Кухар А.К. вчитель початкових класів Гаївської ЗОШ-сад
  • Розклад погоди у Гайовому
  • Місце знаходження села
  • Офіційний сайт м.Бар
  • Відправити бесплатні СмС на Київстар/Діджус/Білайн
  • Copyright MyCorp © 2024Конструктор сайтів - uCoz