| Статистика |
 |
 |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 | |
|
Матеріали виступу директора школи Томенка С.М. під час міжнародної конференції "Сільська школа як центр територіальної громади"
Шановні колеги. Півтора століття тому наш відомий вчений та педагог К.Д.Ушинський зазначав, що немає більше важливої для життя країни реформи, як реформа освітня. І ні судова, ні земельна реформи не дадуть такої віддачі, як підтримка і розвиток освітньої галузі. Проте, спостерігаючи результати проведеного, ми, сільські педагоги на жаль мусимо констатувати, що в силу ряду причин реформа освіти на селі проходить осторонь від самих сільських громад, тобто люди здебільшого звертають увагу на те, які рішення прийдуть «зверху» не додаючи до цього ані краплі власної ініціативи. За останнє десятиліття державотворчих процесів в країні село як одна з найпоширеніших адміністративних одиниць майже не зазнало оновлення, а, навпаки, залишилося найбільш незахищеним і не здатним за рахунок власних ресурсів вийти з кризової ситуації. Серед основних соціальних - економічних, чинників, які призводять до руйнації сільської громади, можна назвати: убогість і вкрай занедбаний стан господарських структур, низький рівень економічного розвитку сільських господарств, відсутність ринку праці обмеженість інфраструктури соціальних та освітніх послуг, скорочення класів, навіть закриття мало комплектних шкіл. Певною проблемою на селі стало повноцінне існування дитячої дошкільної установи. Виконкоми сільських рад практично усунулись від вирішення освітянських проблем. Тому головним на даному етапі став пошук внутрішніх ресурсів у власному педагогічному колективі й громаді села, які б дали можливість не лише існувати, а й активно створювати умови для задоволення потреб людей в одержанні повноцінних освітніх послуг. Більше того, школа як чи не єдиний центр інтелектуального потенціалу на селі має стати таким двигуном, який приведе в рух і внутрішні резерви громади, спрямувавши їх на вирішення наболілих соціально-економічних проблем. Проаналізувавши таку ситуацію, заручившись підтримкою відділу освіти Барської райдержадміністрації було вирішено в квітні 2001 року в порядку експерименту створити ряд шкіл - садів, передавши їх на утримання місцевих сільських рад. Відверто кажучи робота в стінах такого навчально - виховного комплексу викликала багато труднощів: це і матеріально - технічне оснащення дошкільних груп, відсутність власного досвіту роботи з малюками, більш високий рівень відповідальності перед громадою. Врешті -решт потрібно було переконати людей в доцільності створення даної структури. Проте з часом отримавши методичну допомогу від колег з дитячих дошкільних установ, поспілкувавшись із батьківським загалом, налагодивши взаємовідносини із сільською радою через учителів — депутатів ми вирішили спочатку нагальні матеріальні проблеми, поліпшили методичне забезпечення . І коли у 2006 - 2007 навчальному році з уст міністра освіти прозвучала ідея створити різновікові групи, сформувати комплекси «школа - дитячий садок», ми вже накопичили певні напрацювання. На озброєння було взято не лише вітчизняний досвід. З досягненнями сусідньої Польщі знайомилися наш сільський голова та заступник директора з навчально - виховної роботи Мартинюк В.В. Там громадська підтримка особливо мало комплектної школи набула широкого розмаху. Тому за основу було взято модель громадсько - активної школи в плані взаємо задоволення потреб освітнього закладу та сільської громади. Ось деякі особливості такої співпраці: • навчальний план школи орієнтували на інтереси й потреби дітей та громади; • створили можливість для батьків бути залученими до процесу прийняття рішень щодо якості освіти їхніх дітей та участі в житті школи; • адміністрація школи-саду підтримує атмосферу колегіальності — батьки та інші члени громади працюють як партнери; • батьки та інші члени громади допомагають учителям у їхній роботі • школа та шкільне обладнання пристосоване для забезпечення цілей освіти та відпочинку членів громади; • загальна мета шкільного персоналу та учнів— це краще розуміння потреб громади; • важливими стали партнерські стосунки між шкільною адміністрацією, учнями, батьками, місцевими органами влади; • шкільна адміністрація демонструє готовність надавати шкільні приміщення широким колам громади та бажання розробляти й реалізовувати довгострокові освітні, оздоровчі, програми; • школа готова працювати з громадою над розробкою довгострокових програм; Розбудова державно - громадської форми управління на даний час здійснюється в школі на основі створення ради школи - саду, функціонуванням батьківського комітету. Таким чином велика кількість членів сільської громади бере участь в управлінні школою. Тепер про ті переваги, що ми отримали: три невеликих села мають чудовий обладнаний навчально - виховний центр, де навчаються 76 учнів та виховуються 25 дошкільнят. Організовано підвіз дітей спільними зусиллями громади та місцевого господарського формування. Заклад забезпечений централізованим газовим опаленням, проточним холодним та гарячим водопостачанням, функціонують внутрішні туалети, діти мають обладнані спортивний та ігровий майданчики. А головне ми забезпечили наступність у навчанні та вихованні дітей. Період адаптації у першому класі зведений до мінімуму, адже учні, навчаючись у школі, решту часу проводять у дошкільній групі. Вони прекрасно спілкуються з директором та учителями, знають наші вимоги, правила внутрішкільного розпорядку, приймають активну участь у загально шкільних святах. Що отримала при цьому громада: по-перше - повноцінне функціонування закладу при набагато скромнішому фінансуванні, школа - сад стала центром дозвілля для "молоду села, для сільської громади - це продовження життя, адже холи та спортивна зала збирає не лише дітей, а й дорослих. Піклування потребами школи - саду спонукало сельчан включитися у співпрацю з Українським фондом соціальних інвестицій, що значно підняло рівень активності людей. Для того, щоб взяти участь у проекті потрібно було виконати певні завдання: визначити мету проекту, його значимість для людей села, окреслити коло користувачів обраними послугами, зібрати грошовий внесок в розмірі 10% від загальної суми інвестицій. Ось саме в цьому питанні ініціативною групою стали педагоги, які й допомогли визначити як пріоритетне завдання - побудову локального водогону. Реалізація проекту дала можливість створити і в школі і в громаді ситуацію, зорієнтовану на успіх. Отже ми бачимо, що змагаючись за гідне майбутнє для себе та своїх дітей і власне сіл, громада рішуче й наполегливо почала рухатися до поставленої мети. Люди готові прикласти зусилля для поліпшення роботи навчального закладу. Так в школі з'явився Інтернет - зв'язок, закуплено станки до шкільної майстерні, плануємо отримати від громади новий мультимедійний проектор. Громада часто проводить на базі школи-саду різні свята, школа допомагає зберегти важливі етнічні цінності сіл, що входять до нашого освітнього округу. Ми переконалися, що лише громадсько - активна школа може стати справжнім лідером і організатором добрих справ. В такій школі батьки часто йдуть назустріч потребам дитячого колективу. Отже, підсумовуючи сказане можна стверджувати, що запорукою успіху стала готовність членів громади боротися за власні права та відстоювати свої інтереси, а відправною точкою стало саме створення навчально - виховного комплексу «Школа - дитячий садок»
Джерело: http://доповідь |
| Категорія: Мої статті | Додав: shkola (12.11.2009)
|
| Переглядів: 966
| Рейтинг: 4.0/1 |
|
|
|
