Четвер, 28.03.2024, 15:58
ГаївськаЗОШ-сад І-ІІ ступенів
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 60
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Головна » 2009 » Листопад » 9 » Шкільна газета
14:09
Шкільна газета
№ 3 квітень 2009 року Великдень (Пасха) — головне християнське свято, встановлене на честь "чудесного воскресіння" розіп'ятого на хресті Icyса Христа, про що розповідає Євангеліє. За постановою Першого Вселенського Собору у 325 році, в Нікеї, була встановлена дата Пасхи: Пасху мають святкувати у першу неділю після весняного рівнодення та повного місяця, після закінчення повного тижня іудейської Пасхи. Таким чином, християнська Пасха є святом перехідним і припадає на час від 22 березня 25 квітня за старим стилем. Слово "пасха" означає у перекладі з єврейської мови "перехід, позбавлення". Євреї, святкуючи старозавітну Пасху, згадували про звільнення предків своїх від єгипетського рабства. Християни ж, святкуючи новозавітну Пасху, мають на увазі позбавлення через Христа усього людства від панування диявола й дарування нам життя й вічного блаженства. Одна з основних пасхальних традицій — красити яйця. Її відображено в оповіданні про перше червоне яєчко. Марія Магдаліна, як і інші учні Господа, ходила з країни у країну і всюди розповідала про Ісуса Христа, про те, як вій вос¬креснув з мертвих, і про те, чому він навчав лю¬дей. Одного разу прийшла вона до Рима і там увійшла у палац. Колись Марія була багата і знатна, її в палаці знали і пропустили до імператора Тіберія. За тих часів, приходячи до імператора, люди завжди приносили, що могли — хоч би тільки одне яйце. І ось Марія прийшла тепер, коли нічого не мала, окрім віри в Ісуса Христа'. Вона зупинилася перед імператором, подала йому просте яйце і голосно промовила: "Хрис¬тос воскрес!" Здивувався імператор і сказав: "Як може хто-небудь воскреснути з мертвих! У це важко повірити. Так само важко, як повірити, що це біле яйце може стати червоним!" І поки він це говорив, яйце почало міняти колір: порозовішало, потемнішало і, нарешті, стало ясно-червоним, Задовго до того, як настає Великдень, церква і все людство починають готуватися до свята. Православне розуміння події воскресіння Христова висловлено у “пасхальному слові Іоанна Златоуста”: “Усі хто був доброчесний та боголюбний, - хай насолоджуються цим добрим і світлим торжеством. І всі, хто був розважливий, хай увійдуть у цей день на радість Господа свого. Якщо хтось трудився й постився – хай отримає сьогодні нагороду. Останнього й першого у цей день Господь приймає з однаковою радістю. Хай багаті й бідні у цей день радіють один з одним. Ті, що постилися, й ті, що не постилися, - хай усі однаково радіють. Хай ніхто у цей день Пасхи не ридає з своєї убогості – тому що явилось загальне царство. Хай ніхто через гріхи свої не плаче – тому що у цей день Бог дав людям Своє прощення. Хай ніхто не боїться смерті, усіх звільнила смерть Христова”. Щомісячне видання учительського та учнівського колективу НАЙВАЖЧЕ ПАСХАЛЬНЕ ЯЙЦЕ, яке важило 3430 кг, було заввишки 3,04 м. Створив його Зігфрид Берндт у кондитерській “Макона" (Ле¬стер, Великобританія) до 7 квітня 1982 р. Пасхальне яйце з чистого молочного шоколаду зав¬вишки 5,78 м було виготовлено Тоблером Сагардом з Бесфорда, Великобританія, 10 квітня 1987р. Товщина шкаралупи цього велетня досягала 3,8 см. Останній листок Останній шанс лишився в Джонсі, Вона помре лиш відлетить листок, Ось ніч пройшла: “Відкрий віконце”! Лиш мить одна, останній крок, А там листок – вогонь надії Він запалав у серці знов, І зрозуміла Джонсі, Сью радіє Живе у серці віра та любов Аж раптом, що ж таке чудове? Від вітру лист той не тремтить: Берман пожертвував собою, Бо дівчинка повинна жить . За новелою О. Генрі «Останній листок» Співавторство 7-го класу та Грисюк О.С. В КВІТНІ ВІТАЄМО З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ! Учнів: Панчоху Валерію Качкар Анастасію Розбийголову Аліну Крупського Я рослава Козловського Станіслава Яроху Аліну Гарника Юрія Кадельчука Олега Макієвського Богдана Учителів: Осінську Аллу Петрівну Поздравляем вас с Днем рожденья! И хотим пожелать в этот радостный день, Чтоб из сказки принес тебе счастья олень. Чтобы радость дарили два верных крыла. Чтоб любовь постоянно с тобою была. Чтоб хорошего было побольше в судьбе. Мы от чистого сердца желаем тебе! Наша історія Скоро Великдень – улюблене свято і дорослих, і дітей. Писанка і крашанка – головний символ свята. От якось і ми у п’ятому класі на гуртку «Рідний край Вінничина» виготовляли писанки. Для нас це було дуже весело й цікаво. Спочатку ми розплавили парафін. Потім взяли писачки й мокали в парафін. Після того ми наносили ними візерунки на яйця. Коли вони підсохли, ми поклали їх у фарбу. Виймали й ставили на сонце, щоб підсохли. Потім ми взяли чисту ганчірку й стирали віск. Залишався візерунок. В кожного з нас вийшов власний «шедевр». Ці візерунки нібито відбитки наших думок, бажань, мрій та сподівань. Спогади про той день, коли ми відчули себе справжніми художниками й досі зігрівають моє серце. (від Гнибіди О.) Писанка як символ Христового Воскресіння В Україні звичай робити писанки та крашанки виник дуже давно. У вісімдесятих роках XIX століття при розкопах Кривушанської могили археолог Уваров знайшов глиняні яйця. Такі ж яйця знайшов у 1908 році і Хвойко при розкопах на Полтавщині. Порівнюючи орнаменти на посудинах, знайдених при археологічних розкопах, з найстарішими орнаментами писанок, учені довели, що звичай розмальовувати писанки бере свій початок ще з дохристиянських часів. Із цим звичаєм пов'язано багато вірувань та легенд. Зокрема, на Київщині розповідають, що коли Ісус Христос ходив із святим Петром по землі, то вони проходили через одне село, де були євреї. Побачивши Христа, вони почали шпурляти в Нього камінням та грудками. І як торкнеться камінь Ісусової одежі – зробиться з нього писанка, а як торкнеться грудка, то перетвориться на крашанку. Святий Петро позбирав усе те і роздав людям. З того й повівся звичай готувати писанки та крашанки на Великдень. А на Уманщині кажуть, що євреї та всякі недовірки спокушали Христа, як Він ішов на страждання. Набравши в пелену камінців, питали Спасителя: "Що в пелені?" – Христос їм відповів: "Крашене та писане!" Вони відкрили пелену, щоб посміятися, а там і справді – крашанки та писанки. На Гуцульщині оповідають, що писанки писала Мати Божа і дарувала їх Пилатові, щоб той змилувався над її Сином. Коли Марія малювала писанки, то плакала, тому гуцули вимальовують цятки, подібні до сліз. Фарбування яєць – дуже давній звичай. Ще до народження Христа азійські й семітські народи мали звичай класти на стіл варені фарбовані яйця у день, коли починався новий рік. Такими ж яйцями в цей день вони обдаровували своїх благодійників. Малювали яйця переважно на червоно (у кельтів цей колір вважався найкращим з усіх інших). Новий рік за тих часів починався з весняного рівнодення, – саме з того часу, коли християни започаткували Великдень. Такий самий звичай існував і в персів, і в європейських народів – у Франції, Італії, Іспанії. На думку дослідників, цей звичай перейшов до Європи від євреїв, які під час свого "пасах-у" клали на стіл варені яйця, що символізували містичного птаха. Античний природознавець Пліній писав, що римляни вживали фарбовані яйця при народних іграх, богослужбових обрядах та очищенні від гріхів. Плутарх, пояснюючи причину такого шанобливого ставлення римлян до яйця, писав: яйце є символом Творця усієї природи. Єгиптяни уявляли собі Всесвіт в образі яйця. З яйцем вони пов'язували і своє уявлення про благодійне божество Кнефу. Серед українського народу є багато вірувань, пов'язаних із готуванням великодніх писанок та крашанок. Наприклад, на Поділлі кажуть, що найкращий час починати роботу з писанками – другий день після Хрестопоклінної неділі, а на Сорок святих треба виписати сорок клинців. У Вербну неділю та на Благовіщення з писанками нічого не можна робити –попсуються... Аби писанки довго зберігалися, їх варять у Чистий четвер. Шкаралупу з крашанок треба поламати на найдрібніші шматочки, щоб відьма не могла нею набрати роси, бо тією росою вона може попсувати корів. Якщо відьма вколе когось шкаралупою з писанки, то людина захворіє і "висохне". Товчене на порошок лушпиння крашанки підсипають до корму курям – "щоб краще неслися". Топтати ногами рештки пофарбованого яйця або писанки – великий гріх. Хто буде топтати свячене яйце, того Бог покарає недугою. Майже по всій Україні є вірування, що шкаралупою свяченої крашанки можна підкурювати хвору людину чи тварину від пропасниці. Крашанка, а ще більше писанка, одержана на Великдень після першого христосування, зберігається – бо вона відвертає напасті лихого чоловіка". Крім того, така писанка "припинить пожежу". Дівчата вмиваються з першою крашанкою – "щоб кращими бути". Прийшовши з церкви, одне яйце відкладають окремо. Після того, як розговіються (споживають свячене), господар бере те свячене яйце, йде з ним у стайню до тварин і, проводячи крашанкою по спині кожної тварини так, щоб був хрест, каже: "Христос Воскрес!". Потім це яйце обчищають, кришать на дрібні частинки, змішуючи з висівками, і дають їсти худобі. В інших випадках просиляють крізь це яйце нитку і вішають його цілим під повіткою. І одне, і друге робиться для того, "щоб скотина була здорова". Будьте ввічливими та чемними! Вчиться разом із нами! Розмова по телефону Телефон тепер став найбільш поширеним засобом зв'язку, який допомагає людям в їхній повсякденній праці і приватно¬му житті. Не усякий час підходить для приватних роз¬мов по телефону. Не слід телефонувати подружці або приятелю рано вранці, пізно увечері і тим більше уночі. Починаючи розмо¬ву по телефону, не забувайте щоразу привітатися й попрощатися. Тривалість розмови зведіть до мінімуму, пам'ятайте, що є й інший, хто бажає говорити, а вони мусять чекати, поки звільниться лінія. Якщо у вас гості і вам хтось дзвонить, скоротіть наскільки можливо розмо¬ву. Уникайте зайвих телефонних дзвінків із квартири знайомих. Якщо без цього дзвінка неможливо обійтись, ввічливо поясніть це господарям. Редакційна колегія: Козловський Станіслав Гнибіда Олена Халабуда Олена Грисюк О.С. Відповідальний за випуск: Петрович Олег
Переглядів: 713 | Додав: shkola | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Календар
«  Листопад 2009  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
Архів записів
Друзі сайту
  • Кухар А.К. вчитель початкових класів Гаївської ЗОШ-сад
  • Розклад погоди у Гайовому
  • Місце знаходження села
  • Офіційний сайт м.Бар
  • Відправити бесплатні СмС на Київстар/Діджус/Білайн
  • Copyright MyCorp © 2024Конструктор сайтів - uCoz