Субота, 19.08.2017, 06:24
ГаївськаЗОШ-сад І-ІІ ступенів
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 51
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

D:\комплексний план\картинки\завантаження (22).jpgВід школи традиційної – до культурно-освітнього центру громади

Освіта повинна збагачувати, а не обкрадати                       людське серце.

Т.Г. Шевченко [15]

Вступ

Багато років діти нашого села отримували освіту далеко від дому – їздили вчитися до районного центру. Люди зневірилися в перспективі розбудови власного батьківського гнізда, потроху покидали насиджені куточки та мандрували шукати кращої долі в місті. Село потихенько вмирало…

Проте зміни прийшли: в 1995 року народилася нова Гаївська восьмирічка… Це велика простора школа, хоча і має статус малокомплектної. (Додаток 1)

Згідно статистики, в Україні малокомплектні школи складають  більше ніж 20% від загальної кількості навчальних закладів, і   переважна частина з таких шкіл знаходяться  в сільських районах. Саме школи з малою чисельністю учнів першими підпадають під  ліквідацію. І якщо  ці  негативні явища будуть продовжуватися, то  процес  зникнення  сільських  населених  пунктів  відбуватиметься невиправдано  швидко,   із   значними соціальними та культурними втратами, оскільки українська сільська школа займає особливе   місце в соціальному житті села і є основним, а часом і єдиним соціально-культурним центром малих населених пунктів. (Додаток 2)

В інформаційно-аналітичних матеріалах керівника Департаменту загальної середньої освіти Єресько О.В. піднімає гостре питання: «Чому в Україні майже 20 років закриваються школи?». Наголошує, що передбачається  функціонування різних типів навчальних закладів на селі і вирішення про вибір форми та типу навчального закладу автор залишає за громадою та органами місцевого самоврядування.

На нашу думку, модель школи, як культурно-освітнього центру села передбачає:

Ä    створення умов для забезпечення доступності, безперервності  та високої якості освіти для населення села;

Ä    рівний доступ до якісної освіти усіх членів соціуму;

Ä    розв’язання завдань економічного, соціального, духовного відродження громади;

Ä    активізацію суспільно-корисної роботи з сільськими комітетами, мешканцями та громадськістю;

Ä    участь в ухваленні рішень на місцевому рівні та  забезпечення зворотного зв’язку з боку громади;

Гаївська восьмирічка в 1995 році відродила село, а сьогодні має усі шанси врятувати його від занепаду…

Аналітична частина

Аналіз досліджень і публікацій свідчить, що сільська школа була об’єктом теоретичного аналізу О.О. Духновича, С.Т. Шацького. Теоретичне обґрунтування та узагальнення власного досвіду здійснили В.О. Сухомлинський, О.А. Захаренко [2]. Особливості навчально-виховного процесу в сільських малокомплектних школах вивчали О.Я. Савченко, І.Г.Осадчий. В.В. Мелешко, М.П. Гур’янова, І.С. Волощук, М.І. Зайкін, Ж.Г. Калєєва, О.М. Коберник, А.Є. Кондратенко та ін. [3, 4, 8, 9,13].

«Педагогічний ефект комплексу «школа – дитячий садок»,  зазначає дослідник даної проблеми В.Г. Кузь, – полягає в тому, що:

1)     навчально-виховний комплекс «школа – дитячий садок» інтегрує виховні можливості малого села (дошкільну підсистему, школу, батьків, мудреців села, його трударів) і стає його виховним, культурним, духовним центром;

2)     об’єднання в досліджуваному комплексі двох підсистем (дошкільної, шкільної разом з дорослими жителями села) значно посилює його виховні зусилля, розширює амплітуду можливостей, збагачує стосунки, спілкування, діяльність (комунікативну, пізнавальну, ігрову, трудову, суспільно корисну);

3)     успішно вирішується проблема наступності між дошкільною та шкільною підсистемами»  [5, с. 22].

Загальноосвітній навчальний заклад І ступеня «школа-родина» – це загальноосвітній навчальний заклад з малою наповнюваністю учнів, що створюється у сільській місцевості для надання якісних освітніх послуг учням молодшого шкільного віку, які перебувають на території зі складною демографічною ситуацією [10]. Сьогодні такий тип навчального закладу проходить експериментальну перевірку.

Коберник О.М. у праці «Навчально-виховний процес у сільській загальноосвітній школі: сутність, проектування, організація» визначив особливості роботи малокомплектних шкіл сьогодення [5]. 

Проблеми розвитку інноваційного потенціалу сільської школи  висвітлено в матеріалах міжрегіональної науково-практичної конференції (Донецьк). Презентовано Петрівську ЗОШ І-ІІІ ступенів – лауреата Всеукраїнського конкурсу «100 кращих шкіл України – 2006» в номінації «Школа – соціокультурний центр села», учасника Всеукраїнського конкурсу на кращу модель сучасної сільської школи.

Питання «Школа – як центр  активності  громади:  узагальнення  адаптованого польського досвіду збереження освітніх послуг у сільській місцевості» висвітлено в  матеріалах  Всеукраїнського науково-практичного  семінару (Луганськ). Автори статей зробили наголос на перспективності українського села – створенні громадсько-активних шкіл як осередків відродження. Але найбільш ґрунтовну позицію займають автори – практики: працівники шкіл, методисти.

В творчій роботі директора Тихоставської ЗОШ І-ІІ ступенів «Школа: освітньо-культурний центр села» запропоновано найбільш раціональний спосіб збереження мережі навчально-виховних закладів у сільських громадах.

Наш досвід роботи переконує, що сільська школа – осередок виховної, культурно-просвітницької роботи, додаткової освіти та соціального становлення особистості школярів, а також  центр краєзнавчої, пошукової і науково-дослідної роботи, ініціатор у реалізації дитячо-дорослих проектів, спрямованих на вирішення проблем сільської громади, залучення додаткових коштів до закладу освіти: гранти, кошти жителів громади, спонсорів…

Отже, сільська школа як особливе соціокультурне явище суспільного життя країни містить в собі великий потенціал для реформування українського суспільства. В умовах недосконалої системи місцевого самоврядування, розбалансованого сільського господарства, обмеженої інфраструктури соціальних та культурних послуг, школа залишається єдиним соціально стабілізуючим і повинна стати культурно-просвітницьким осередком життя громади. 

На нашу думку, важливо школі, владі й громаді об’єднати зусилля, зробити правильні виважені кроки (step) на зустріч один одному. Напрями інтеграції спільних зусиль:

Ä      Перехід навчальних закладів у власність органів місцевого самоврядування села й орієнтація розвитку школи на потреби  громади та  суспільства.

Ä      Створення навчально-виховних комплексів типу «Школа–сад».

Ä      Вдосконалення матеріально-технічної бази освітнього закладу.

Ä       Залучення батьків, громади до процесу прийняття рішень щодо якості освіти та участі в житті школи.

Ä      Формування партнерських стосунків між школою та закладами культури, громадськими та духовними організаціями, активізація спільної проектної діяльності.

Ä      Інтеграція діяльності школи, бібліотеки, сільського клубу, спортивного товариства, екологічних формувань  в межах культурно-освітнього центру.

Досвід нашого педагогічного колективу щодо оновлення і модернізації навчально-виховного процесу в умовах сільської школи шляхом формування якісного культурно-освітнього середовища та ефективного використання його внутрішніх і зовнішніх ресурсів представлений в структурно-функціональній моделі «школа культурно-освітній центр громади».


 

Висновки та рекомендації

Подальший розвиток країни об’єктивно вимагатиме оптимізації як   адміністративно-територіального устрою, так і державної освітньої мережі.

Переконаний, що, запроваджуючи досвід створення культурно-освітнього центру на базі сільського навчально-виховного закладу, в цілому вдасться провести реформування розумно, уникнувши соціальних негараздів, зайвих   конфліктів та непорозумінь.

Практика створення та функціонування культурно-освітніх центрів,  заснованих на тісній співпраці громади та школи, може стати українцям у  добрій нагоді, зробити освіту на селі перспективною та процвітаючою.

В результаті послідовної роботи в даному напрямку формується ланцюжок безперервної освіти в межах навчально-виховного комплексу «школа-сад».

Сільська молодь обирає шлях здорового способу життя.

Школа отримує успішного учня, громада – міцну сім’ю , країна – цивілізованого громадянина.

Діти, батьки, члени родин стають соціально активним потенціалом мікрорайону.

Відновлюється процес відродження інтелектуальної еліти на селі та відродження сільської громади в цілому.

Від цього виграє і освіта, і соціум, і держава Україна.

 

Пошук
Календар
«  Серпень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Архів записів
Друзі сайту
  • Кухар А.К. вчитель початкових класів Гаївської ЗОШ-сад
  • Розклад погоди у Гайовому
  • Місце знаходження села
  • Офіційний сайт м.Бар
  • Відправити бесплатні СмС на Київстар/Діджус/Білайн
  • Copyright MyCorp © 2017Конструктор сайтів - uCoz